[ST-breadcrumb]


Сценарій випускного вечора «11 літ нашої ери»

Сценарій випускного вечора «11 літ нашої ери»

Сценарій підготувала: 
Чава Тетяна Дмитрівна

Мета: сприяти формуванню ціннісного ставлення до традицій школи, виховання почуття поваги до вчителів; підсумувати події, які відбулися з випускниками за роки навчання; вручити атестати про середню освіту.

Оформлення: плакати форматом А-2 (11 шт.), які символізують 11 років навчання в школі, на яких зображено віхи шкільного життя, розміщені на сцені у формі сходинок; повітряні кульки.

Музичне оформлення: аудіозаписи: позивні «фанфари», саундтрек із к/ф «Пірати Карибського моря», пісня «Детства последний звонок» у виконанні ВІА «Пламя», «Тема із к/ф « Дивак із 5 – Б» (муз. О.Рибнікова), «Тема із к/ф «По секрету всьому світу» (В. Шаїнського), « Марш юних піонерів», «Последний звонок» ( Лєра Козлова),«Прощальний вальс» із к/ф «Розіграш»; джайв; фоногами пісень: «Школьная пора» (муз. К. Арсеньєва), «Відірватись від землі» (муз. Н. Могилевської), «Перший дзвоник» (Н. Май), «Оранжевая песня» (К. Певзнера), «Песня остаеться с человеком» (А. Островського), «Зоряна дорога» ( ), « Пролітають мої дні» ( автор невідомий), «Вчителька» ( сл.І муз . В. Бронюк) «Шикидим» (муз. Таркан), « Песня про Зайцев» (А. Зацепін), «Розговор со счастьем» (А. Зацепін), «Родина» (О. Злотник)

Обладнання: аідіосистема, мікрофони (4 шт.), ноутбук, екран, мультимедійний проектор, журнальний столик (для документів про освіту).

Реквізит: дитячий портфель, піонерська сурма, газета.

Хід свята

Звучать позивні

Ведуча: Червневий вечір підсумовує

Напружений навчальний рік –

Він є подією чудовою

Для тих, хто зветься «випускник».

Ведучий: І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій,

Неначе міст, ми протягнули

Сьогодні вечір випускний.

Ведуча: Тож давайте запросимо до залу випускників 2009 року.

Випускники під музику заходять до залу,

сідають на відділені для них місця.

Звучить запис пісні «Детства последний звонок» у виконанні ВІА «Пламя». Після першого куплету група випускників виходить на сцену, музика продовжує звучати тихо, на фоні музики випускники говорять слова.

Випускниця 1: Остання перегорнута глава…

Тепер, відклавши книги старовинні,

Ми скажемо вам основні слова,

Що їх саме життя диктує нині.

Випускник 2: Ті задачі, які нам вряд чи під силу

Арифметика долі розв’яже колись.

Ми помножили досвід, ми радість ділили,

Корінь знань добувати самі спромоглись.

Випускниця 1: Додали ми талант до терпіння в квадраті,

І, виносячи мотлох проблем за дужки,

Ту освіту отримали ми в результаті,

Що нам стане в пригоді на довгі роки.

Група випускників виконують пісню на мелодію Н. Могилевської «Відірватись від землі»

Прощавай, моя кохана школо,

Дитинства край нам не забудь ніколи.

У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.

У житті минають дні за дням , та любов до тебе до нестями,

Та тільки хочеться не рвати струни , як болить душа моя.

Приспів:

І мати силу

відірватись від землі,

попрощатися з тобою,

І летіти в небесах назустріч своїй вдачі

І мати силу відірватись від землі,

І пишатися собою,

Чому ж це сльози на очах –

То я від щастя плачу.

 

За порогом чекає нас світанок,

І дорога цікава і незнана,

І відкриття і пошук мрій,

Кохання і розлука, й щастя, й біль.

Побажай щасливої нам долі,

Ми за все спасибі скажем школі,

Та тільки хочеться не рвати струни,

як болить душа моя.

Приспів:

 

1–й : Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері… і лишити що-небудь на пам'ять.
2-й: Легко сказати, А що ж ми можемо залишити? Квіти?
3-й: Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

4-й: Хороші слова подяки?

1-й: Вже краще, але вони забудуться.

5-й:Фотографії!
1-й :Але ж вони мовчать!

2-й: Придумав! Тоді ми можемо спробувати поставити виставу про нас, наші шкільні роки, а в ній…

3-й: А в ній будуть і квіти,

4-й:…і найтепліші слова,

2-й: і наші обличчя, і пісні, і сюрпризи…

1-й: Прекрасно! А назвемо ми її : « 11 років нашої ери»!

3-й: Ні, нічого не вийде!

4-й: Чому? Давай спробуємо!

3-й: А сценарій ? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде.
1-й: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років школі?

Підходять учні.

5-й: Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо!
6-й: До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо.
7-й: Малювати вчилися? От і декорації намалюємо.

8-й: А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом!
9-й: А актори?

Випускники: ( з залу) Всі ми!

Всі випускники піднімаються на сцену і виконують

пісню «Школьная пора» музика К. Арсеньєва, слова І . Зубкова

Лето нам дарит в подарок
Много дней и ночей,
Нежно вздыхают гитары,
Снова влюбленные пары
Бродят по улице юности моей.
Припев:
Школьная пора и при всякой погоде
Пропадали пропадом мы во дворах,
Через года слышу мамин я голос – 
Значит мне домой возвращаться пора.

В ящик заброшены книжки,
Не до них мне опять, ждет у подъезда
Мальчишка,  может я смелая слишком, 
Что разрешила себя поцеловать.
Припев:
Пусть все могло быть иначе, а вышло так сгоряча.
Первый любимый мой мальчик,
Память все лишнее прячет,
Но нашу встречу я помню,  как сейчас.
На сцені залишається четверо випускників, решта заходять за куліси.

10-й: А пригадуєте з чого все починалося?

11-й: Ні , не з першого вересня.

12-й: Ми були саме тим унікальним першим класом, який через страйк вчителів розпочав навчання 5 жовтня.

10-й: І так, свою діяльність ми розпочали у 1997 році з здобуття основ читання, рахунку, правопису. До кінця року вони були здобуті, про що свідчить зроблений в букварі напис одного з першокласників «Вовка дурак». Хто цей загадковий Вовка виявити так і не вдалося.

13-й: А що відрізняє першокласника від усіх школярів?

10-й: Маленький зріст і великий портфель.

11-й: Один учень і родичів куча.

12-й: Радісна посмішка і беззубий рот.

Разом: Зуби сиплються дощем,

Значить, в школу ми ідем!

Випускники сходять зі сцени

Учениця першого класу виконує пісню «Перший дзвоник», слова і музика Н.Май

Рано – ранесенько встану, як ніколи.

Зайчики сонячні сяють у вікні.

Так мені весело, бо іду до школи

І співаю радісні пісні.

Приспів:

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає.

Переливи, переливи золоті.

Я сьогодні, я сьогодні починаю

Першу стежку у житті.

Травами – росами вкралися доріжки,

Ляльку й ведмедика вдома залишу.

Стануть слухняними зошити і книжки,

Перше слово «мама» напишу.

Приспів.

Вчительку лагідно я візьму за руку,

Мама хвилюється – я їй посміхнусь.

Підемо разом ми у світи науки,

Разом я нічого не боюсь.

Звучить мелодія О.Рибнікова із к/ф «Дивак з 5 – Б»

Виходять випускники, які відіграють ролі Батька і Доньки

Донька: ( з портфелем) Тату, а чому йде дощ?

Батько: ( не відриваючи очей від газети) Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Батько: (розгнівано складає газету) А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він? Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

Виходять випускники

15-й: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих

запитань сипалось на голови наших перших вчителів!
16-й: І для всіх у них було щира посмішка, добре слово.

15-й: Шановні наші Ніна Віталіївна!

16-й: Оксана Миколаївна, Людмила Петрівна!

15-й: Галина Миколаївна та Ніна Яківна!

16-й : Ви пам’ятаєте нас капловухихи, кирпатих, кумедних?

Із ротами відкритими,

В коротеньких штанцях.

Не слухняних, а інколи і нестерпно уредних

Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.

15-й: Пам’ятаєте наші наївні дитячі питання,

І вражаючі , вголос проказані нами думки?

Ви по перших стежках нас вели в дивний всесвіт навчання,
непомітно вписали в наш літопис шкільні сторінки.

Виступ першої вчительки

Хореографічна композиція «Джайв» у виконанні студії «Імперія танцю»

2-й: А далі — знову школа.

А що, згадаємо, хлоп’ята,

Всі одинадцять років нелегких?

Нехай почують мами й тата ,

Що ми робили тут без них.

Під інструментальну тему із к/ф «По секрету всьому світу»

на сцену виходять учні 1- 11 класів

Текст супроводжується слайдовою презентацією

1 клас: Перший клас! Перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

2 клас: Другий клас. Пішла таблиця

і ночами стала сниться.

Ми її вчимо, вчимо, на уроках «горимо»,

Різні дії як насіли – розібрать не має сили.

Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас: Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

Казка, вірш, оповідання увесь час ведуть змагання.

4 клас: Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

З дієсловом розберись і відмінювать навчись.

5 клас: Ну, а п’ятий …Ох, цей п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

6 клас: Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,

Але тут нові проблеми – не засвоїли ми теми .

Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

губки і материки, мезозой, неандертальців,

кроманьйонців, португальців,

й зрозуміли ми з слізьми – гомосапієнси ми !

7 клас: Тут пішло іще складніше :

Подають що розумніше –

Ось рівняння розв’яжи,

Теорему докажи,

А задачі, а задачі!

Тато й мама гірко плачуть,

Стали фізику ми вчити,

Досліди весь час робити.

Та чомусь земне тяжіння

Тягне далі від учіння.

8 клас: Та невже всім нам тринадцять?

Чи б нам ,братці, закохаться ?

На уроках всі зітхають

і записки надсилають.

На англійській TASK вивчають,

Вимову поліпшують свою,

Пишуть часто I LOVE YOU.

9 клас: Посоліднішали діти.

Вчитися не дуже хочуть,

Але голови морочать

нашим бідним вчителям:

« Можна я Вам перездам».

Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас : Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

А на іспити , мабуть, нам перекази дадуть.

11 клас: От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.

Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Випускниця виконує пісню «Зоряна дорога»

На останньому куплеті пісні на сцену виходять всі випускники

Випускники зачитують власні роздуми про роки навчання с школі

1-й: Гімназіє наша! Радість наша! Ти живеш і житимеш завжди в серці як свідок нашої неповторної юності.

2-й: Бентежна мить… Випускний вечір… Тісним стає шкільне подвір’я, а в грудях щемливо тріпочеться серце. Чисті наші очі дивляться з довірою у теплі очі вчителів. Може сумувати і не варто, бо спів і дитячий сміх не раз зазвучить у шкільних коридорах, ще хтось не раз сідатиме за парти.

3-й: Тому хочеться помовчати, вгамувати хвилювання, бо ступаємо на місток майбутнього, відчуваємо прощання зі школою, бо для нас останній цей випускний вечір.

4-й: Шкільні роки – це 3000 днів. Три тисячі днів ми прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи.

5-й: Скільки контрольних та лабораторних ми виконали поки настав цей день!

6-й: Скільки хвилюючих подій прийшлось пережити!

7–й: А шкільна дружба, перше шкільне кохання!

8-й : Спробуємо згадати…

9-й: Я щасливий, бо мої однокласники дали мені скільки позитиву і щастя, скільки не дали б просто друзі…

10- й: Я навчилася всього, що мені потрібно в житті і дуже вдячна за це…

11–й: Я впевнена, що кожен з нас буде сумувати за цим дитячим безтурботним життям…

12- й: Усі ми, 11- А , прогуляли аж 4 уроки і дружно відпочили в лісі, а коли повернулися до школи, нас зустріла директор з посмішкою на обличчі…

13-й: Під час навчання в школі я зрозуміла, ким хочу стати…

14-й: Мені в школі було дуже весело, а особливо на День гімназії, коли йшли до лісу і варили кашу…

15-й: Школа подарувало мені друзів, навчила вірити в людей, довіряти їм, а головне – зробила з мене Людину!

16-й: У школі я перейшов межу між дитинством і юністю, отримав величезний багаж знань…

17-й: У школі пройшли роки мого дитинства, я дорослішала і набиралася сил…

18- й: Школа – це другий дім, де за 11років мої однокласники стали для мене рідними людьми…

19-й: Минуть роки, а ми все життя згадуватимемо шкільного вчителя – вимогливого, по – батьківські доброго. «З шипшини троянди вирощує вчитель…» – сказав один мудрець. Так, це він, шкільний вчитель, навчав нас і першої літери, і вміти розуміти прекрасне, і палко любити рідну землю.

Виходить директор

Вітальне слово директора, церемонія вручення атестатів

Випускники сідають в зал

В залі гасне світло, на екрані демонструється випуск гумористичного журналу «Єралаш», знятого випускниками, сюжет закінчується слайдовою презентацією фотографій найяскравіших моментів шкільного життя за останні рік.

Виходять два випускники

1-й: Ну, класе! Я щасливий!

2-й: А чого ти так радієш?

1-й: Як – то чого? Закінчилося навчання, ці заліки, контрольні. А тепер хочу – сплю, хочу, гуляю, з вчителями за руку вітаюся – клас!

2– й: А хіба тобі не шкода, що дитинство минуло, не шкода цікавих уроків, цікавих справ, не шкода, що доведеться розлучатися з друзями? Та й не можемо ми підти без подарунка.

Випускники вручають подарунок школі

4-й: Почекайте, щось у нашому проекті не має вчителів?

5-й: А скільки хороших вчителів було поруч із нами! І кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо.

6-й: Тож наступну дію вчителям присвятимо.

7-й: До школи прийшли малюками,

З щоденниками і олівцями,

Тут літери перші вивчали,

І перші книжки прочитали,

І одинадцять років, мов казка,

Пройшли в перемогах, поразках.

8-й: До школи всі разом ходили,

За партою разом сиділи.

І паростки дружби шкільної,

Зростали ми разом з тобою.

9-й: Про тих, хто знаходився поруч із нами,

Кого називали ми всі вчителями,

Хто вивчив нас за 11 років чудово

Про вас починаємо нашу розмову.

Випускники – хлопці виконують пісню із репертуару

групи «ТІК» «Вчителька», музика і слова В. Бронюка

Вітер віє мете хурделиця,

Стежка із школи додому стелиться,

Де тебе шукати, як до тебе прийти,

Звідки виглядати де тебе знайти?

Приспів:

Вчителька мікрорайону нашого жителька,

Ти замість того щоб в кіно піти,

Сидиш перевіряєш зошити.

 

Скоро прийде весна вибори пройдуть,

І мене після комісії до армії візьмуть.

Та я не буду листи тобі писати,

Бо ти будеш їх на помилки перевіряти.

Приспів:

Вчителька мікрорайону нашого вчителька,

Ти замість того щоб в кафе піти,

Сидиш перевіряєш зошити.

Вчителька мікрорайону нашого жителька,

Ти замість того щоб кудись піти ,

Сидиш перевіряєш зошити.

Звучить фрагмент пісні «Марш юних піонерів», виходить випускник ( із сурмою) і троє випускниць

1-а: Раз, два…

2-а:Три, четыре

3-а: Три, четыре

1-а: Раз, два

2-а: Кто шагает дружно в ряд

3-а: Математиков отряд .

4-й: На місці стій раз, два, по порядку номерів розрахуйсь.

Дівчата.

1-а: Перший.

2-а: Другий.

3-а: Третій. Розрахунок закінчила.

4-й: Командиру загону підготуватися до здачі рапорту.

1-а: Протягом підготовки до здачі екзаменів учнями 11-х класів було написано 150 робіт з математики. Якісний показник успішності учнів сто відсотковий. Вчителі з поставленою задачею по написанню екзаменаційних робіт справилися на «відмінно».

2-а: Вчителями кафедри математики випито три пляшечки "Корвалолу",

з'їдено 5 пачок "Валідолу", для нормалізації тиску прийшовся "Папазол".

4-й: Шановні математики, вітаємо Вас, що ви достойно пройшли курс і лікування і виживання .

10-й: Я біжу і не встигаю,

Поспішаю дуже в клас,

Там вже алгебра сьогодні

З півгодини почалась.

Сам я на складну задачу

Швидко відповідь знайду,

Теорему Піфагора неодмінно доведу.

Що ж це трапилось зі мною –

Мішанина у мозгах!

Ой, заплутався я дуже

У цих проклятих іксах.

І чого я бідолашний

Все даремно клопочусь,

Краще з тим нерозумінням

Я до Зіни Олексіївни звернусь

11-й. Олександре Анатолійовичу!

Нас ви вчили малювати,

Завжди це ми будем пам’ятати.

Відкрили ви для нас цей світ краси незнаний,

Для нас він був цікавий і жаданий.

Випускники виконують пісню на мотив «Оранжевая песня»,

із репертуару Ірми Сурухано, музика К. Певзнера

Ось уже підряд два дні я сиджу й мудрую,

Фарби є і олівці ними я малюю.

На естетиці у нас треба все знать повсяк час.

Приспів:

Хто малював картини, пейзажі і людину,

А хто творив будинки, мозаїку складав,

Бароко, Ботічеллі, Куїнджі і Растреллі,

І як квадратик чорний Малевич малював.

12-й. Галино Миколаївно!

Ви нам розкрили ворота золоті,

Де кожне слово – чарівна перлина,

Без мови не співатимем пісні,

Без літератури не буде з нас людина.

Випускники виконують пісню на мотив «Песня остается с человеком»,

музика А. Островського

 

 

Ночью темной вдруг заданье вспоминаешь,

С толстой книгой бьешься против сна.

В «Мертвых душах» ничего не разбираешь,

Где, уж, коль своя едва жива.

ПРИПЕВ: Знаем, бывало, мы вас огорчали,

И на доброту надеялись не раз.

Но обиды вы всегда прощали,

Громкое «спасибо» вам от нас.

Минут годы, мы наверно, пожалеем,

Что читали лишь начала и концы.

Может, в жизни точно так и не узнаем,

Кто же прав был: дети иль отцы?

 

13- й: Ой, дівчата, як я втомилася від екзаменів: Вже все в голові перемішалося: і математика, і фізика, і хімія …

14-й: Ой і не кажи, а від написання практичних робіт, від участі у олімпіадах! Скільки безсонних ночей провела над вибором темі постановкою проблем у різних рефератах…

15-й: Ти сама зрозуміла що сказала?

14-й: А ви думали легко навчати нас в гімназії? Он скільки талантів у нас навчається! Не встигають шукати кошти для нагородження переможців.

13-й: А я знаю хто у нас все встигає : і організувати олімпіади, проконтролювати вчителів, записи в журналах зробити…А до того ще нас хімії навчити. Дякуємо за це Гуляніцькій Людмилі Миколаївні!

Виконують пісню на мотив «Шикидим», музика Таркан

По коридору йдемо в клас

Там пригоди чекають нас,

З колби в пробірку розчин ллємо,

Новий елемент науці дамо,

Тільки б ніхто не заважав,

Дослід би наш не перервав,

Скільки добавити вуглецю,

школу підірвемо усю.

ПРИСПІВ: Ой, мамо, що за дим, що за дим?

Це невідомо нам самим.

На уроці всі сидимо,

Ми Мендєлєєва вчимо.

СО2 – вуглекислий газ,

Знає про це кожен з нас.

Виходять хлопці – випускники: високий і маленький

Хлопець(маленький): Дивлюсь я на тебе та й думку гадаю: «Чому я не сокіл, тебе не дістану?»

Хлопець(великий): А чого б ти мене дістав. Всі кажуть акселерація

Хлопець(маленький): А в мене, що регенерація?

Хлопець(великий): Та ні в тебе все в нормі. Тільки я високий та худий, а ти хоч маленький та кріпкий. А взагалі нам повезло з вчителями фізкультури.

Хлопець(маленький): Авжеж, вони вчать нас бути сильними, витривалими, здоровими.

Хлопець(великий): А дівчат (з усмішкою) – привабливими.

Виконують пісню на мотив «Про Зайцев», музика О. Зацепіна

Продзвенів ось дзвінок на урок фізкультури,

І у мене душа знову в п’яти втекла,

А сьогодні що жде нас в спортивному залі,

І при цьому повторяю про себе слова:

Потерпи дружок, пробіжи разок,

Кинь гранату ти, підтягнись сто раз,

Це все не біла, це все чепуха,

Нормативи здай і буде тринь – трава.

Дівчина імітує підглядання в двері, до неї підкрадається хлопець

Хлопець: Гав!

(дівчина підстрибує з переляку)

Дівчина: Ти що здурів, так мене злякав.

Хлопець: А, що ти там видивляєшся?

Дівчина: Та не кричи ти так, тихіше он фізик закрився в лабораторії і над чимось експериментує, бо роздаються якісь незрозумілі звуки .

Хлопець: Ну й смішна ж ти. То ж він намагається розвивати свої голосові здібності, співаючи в "Караоке", а вчитель музики, як істинний поціновувач музичного таланту, вносить корективи в його спів.

Дівчина : Та ти що, у нас гімназії на наступний рік буде своя рок-група ?

Хлопець: Це звичайно жарт.

Дівчина : Вікторе Анатолійовичу, Ваша енергія, теплота, та знаннянаших проблем на молекулярному рівні допомагали нам у навчанні.

Хлопець: Ваш розум і вміння допомагали нам долати перешкоди незвіданого шляху.

Дівчина: – Все складне ви легко викладали,

З вогником і безліччю ідей,

Ви чудес нам стільки показали

І любили всіх – усіх дітей!

Учень читає реп

Учень: Я хвалитися не стану,

Мову ось про що веду:

І скелет я вам дістану,

І верблюда я знайду,

Анатомію людини

розбираю по кістках

І куди проходить їжа

роздивляюсь у кишках.

Що у черепі сховалось

На уроці я пізнав,

Як клітина поділилась

Я на дошці малював.

16-й: Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас.

І ходили ми сюди…

Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи.

17-й: Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

16-й: А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

18-й: От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

17-й: Що ж тут неймовірного? У нас в школі є чудовий кабінет інформатики. І господар цього кабінету розвиває нашу сіру речовину. Навчає наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

16- й: Дякуємо за це Іценку Володимиру Олексійовичу!

6-й: Шановні наші вчителі географії!

7-й: У школі ми географію вивчали

І завжди по карті мандрували,

Які там розташовані чудові

Міста і села різнокольорові.

8-й: Дякуємо вчителям англійської мови КорнієнкоО.І. т а Якименко К.О. Ясеновій І.В

9-й: Ваш цікавий світ – англійська мова,

Й нас до знань ви вірно ведете.

Грамотне письмо, легка розмова –

Ось чого ви нас завжди вчите!

 

Випускники виконують пісню на мотив «Розговор со счастьем» ,

музика О. Зацепіна

Якось так в тишині привідкрились двері,

Та невже Ви до нас, вірим і не вірим,

З тих часів на урок ми всі поспішали,

Скільки літ, скільки зим,

Ви нас всіх навчали.

Приспів:

Ми апокриф можем читать,

Фараонів всіх пізнавать.

Дати, факти і імена –

нам учитель назвала сповна,

Ми вивчали світу дива,

Знаєм, це було недарма,

Ну а ваші теплі слова

Будем пам’ятати.

19-й: В школі гарні вчителі,

А директор – просто кас!

Буває, що не спить, не їсть,

Все турбується про нас.

20-й: Залишайтеся такими

Впевненими і діловими.

І прохаємо ми вас –

Не забудьте випуск наш.

19-й: А у директора є «правая» рука –

Так завучів в народі називають.

Їх праця в школі дуже клопітка,

Директорові все допомагають.

20-й: І хоч складання розкладу не мед,

Бо від програми не відійти і кроку,

Ми дякували вам, насамперед,

Коли не мали восьмого уроку.

1-й: У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають майстром. У спорті, того, хто керує командою – тренером. На підприємстві його ім’я – начальник. У дитячому садочку – няня.

2-й: А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.

3-й: Усі ви , мабуть, здогадалися що мова йде про класного керівника.

4-й: Ще будуть нас тривожити дзвінки,

Оцінки ж нас не обминуть ніколи,

Але не буде мрій таких легких,

Які плелись за партою у школі.

Не стане в списках та журналах нас,

Тривог в житті нам випаде чимало,

І вже ніколи захищать не буде нас

Турботлива й сурова класна мама

1-й: Шановна Ольго Дмитрівно, Вам слово.

Виступ класного керівника

5-й. Дорогі наші вчителі!

Хай щастям, успіхом славиться дім,

За ласку й турботу – низький вам уклін.

Хай радість приходить до вашого дому,

Розмівши тривогу, негоду і втому.

Дует випускників виконує пісню «Вальс»

Пролітають мої дні, люба школо, наш клас.

Руки вчителя рідні, пригортали ви нас.

Пригортали, тулили до грудей голуб’ят,

Був ти , вчителю, рідним, рідним батьком хлоп’ят.

 

Квіти , сонячні ранки, ваш незвіданий путь,

Де рожеві світанки в мріях щастя цвітуть,

Піднялися на крила ви з сімнадцяти літ,

Воля, згода і сила підняла вас в політ.

 

Нас чекають дороги, у життя далені,

Нас чекають тривоги , а не тільки пісні.

Всі дороги пройдемо, переможемо зло,

і в серцях збережемо свого серця тепло.

 

Пролітають мої дні, люба школо, наш клас,

Де ти , вчителю рідний, чи ти згадуєш нас.

Шепіт рідної школи, наче спів солов’їв,

Не забудуть ніколи їх голуб’ята твої.

 

На останньому куплеті випускники вручають квіти вчителям

6-й: Друзі, щось ми забули про нашу виставу. Що там далі по сценарію?

7-й: А далі дія батькам присвячена.

8-й: В житті ще буде іспитів багато,

Ми їх складемо, буде все гаразд!

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?
Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

6-й : Це ми сьогодні розправляєм крила,

Щоб полетіти у майбутній день.

Ми стрінем там «червонії вітрила»

І заспіваєм ще своїх пісень.

7-й: Слово для привітання надається голові батьківського комітету.

Випускники виконують пісню «Родина»,

муз О. Злотника, слова В. Крищенка

 

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече…
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина, як вічна зернина,
На невмирущому полі життя.

Всі на сцені за кулісами.

Звучить «Прощальний вальс» із к/ф «Розіграш». На фоні вступу ведуча говорить слова.

Ведуча: Вальсу музика ллється чудова,

І наповнився щастям зал .

Перший раз, як Наташа Ростова,

Ви сьогодні прийшли на бал.

Хай спаковані вже чемодани,

Хай вчувається поїзда стук:

Лунає в школі вальс прощання

Вальс надії і вальс розлук.

Випускники танцюють вальс

Класний керівник: Відзвучали останні оплески, останні акорди музики… Зараз спорожніє зал, згасне світло й опуститься завіса. Так буває в театрі, у житті всі інакше. Театр життя ніколи не кінчається. Дія іде за дією, міняється тільки фабула, з'являються нові герої. Завтра ви почнете писати нову п'єсу. У вас є вибір – кого відіграти і як відіграти. В житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якій п'єсі будь те комедія, чи драма – треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не фальшивити. Тільки від вас залежить, чи станете ви справжніми людьми. А справжні люди можуть зробити багато чого: наше життя комфортним, місто ошатним, будинки затишними, людей щасливими. І це головне!

Наступає ваш час! Візьміться за руки. Запам'ятаєте тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не раз одержували клацання, які смикали вас за кіски. Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди.

Отже, у своєму шкільному романі ви поставили останню крапку. У добрий шлях! Удачі вам на цьому шляху!

 

У запису звучить пісня у виконанні Лєри Козлової «Последний звонок» Випускники під оплески сходять зі сцени

 

 

У процесі розробки сценарію використовувалися матеріали періодичної преси та Інтернет – сайтів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

one × five =