[ST-breadcrumb]


Навчання прес-центру

Шкільні газети сьогодні

Шкільні газети всі абсолютно різні. Але головне, що вони про життя в школі. Чим більше цікавих новин, тим цікавіша газета. Адже її основна задача – повідомляти новини. Тому школі, яка вирішила випускати своє видання, доведеться звикнути жити суспільним життям. Це значить, що юнкори пишуть про все, що відбувається, помічають те, що хотілося б не бачити. Головне точність і об'єктивність при описі подій, що відбуваються. Якщо ви будете чесними і неупередженими, пошана вам гарантована, а ще популярність. Адже, якщо газета пише про те, що цікаво, її чекають з нетерпінням.

Колективу шкільного прес-центру без інформаційної підтримки, практичної допомоги складно оволодіти певними знаннями, вміннями та навичками, що є складовими успіху у цій справі. Тому ефективна формула досягнення результату – це співробітництво дітей та дорослих, співпраця юнацької ініціативи та досвіду фахівців.

КЛУБ «ПРЕС-ЦЕНТР», ШКОЛА АКТИВУ – ПРЕС-ЦЕНТР

Напрями та зміст діяльності:

Навчально-практична робота:

Ø Вивчення культурної спадщини вітчизняної журналістики;

Ø Формування чіткого уявлення про роботу журналіста її успіх, складнощі та переваги;

Ø Набуття практичних навичок у роботі над журналістськими (газетними, журнальними, теле-, радіоматеріалами);

Масова робота:

Ø Зустрічі з цікавими людьми; конкурси, творчі звіти;

Ø Виїзні засідання;

Ø Ділові та навчальні ігри, тренінги, семінари;

Ø Креативні та інтерактивні форми: інтелектуальні, пізнавальні, творчі ігри

Інформаційно-рекламна робота:

Ø Висвітлення діяльності Клубу, школи у дитячій та молодіжній пресі;

Ø Співробітництво юних журналістів через різноманітні форми роботи зі ЗМІ.

Екскурсійна та туристсько-краєзнавча робота:

Ø Екскурсії до музеїв, виставкових залів;

Ø Культпоходи до театрів, на концерти в кіно та на різноманітні мистецькі заходи;

Ø Екскурсії по Києву й Київській області та видатними містами України;

Організовуємо роботу шкільної редакції

1) підготовчий етап: постановка проблеми, обговорення ситуації, визначення тематики;

2) збирання ідей: яким має бути видання – друкованим чи рукописним; як часто буде випускатися; які будуть ілюстрації тощо;

3) планування: обговорення назви, її рубрик, тематики матеріалів; розподіл обов'язків;

4) підготовка першого випуску газети,

5) випуск першого номера і його презентація.

ü головний редактор – стежить за дотриманням тематики і роботою редколегії;

ü випусковий редактор – визначає тему свого номера, разом з головним редактором аналізує, формує редакційне завдання, перевіряє виконання роботи членами редколегії (написання статей, дизайн, верстку, коректуру, розмноження, реалізацію);

ü художник – відповідальний за виготовлення ілюстрацій;

ü дизайнер – відповідає за верстку й оформлення газети;

ü разом з дизайнером художник та фотокор верстає та оформляє випуски;

ü коректор – відповідає за правильність стилю й орфографії матеріалів;

ü кореспонденти – знаходять і подають матеріали;

ü репортери – збирають інформацію про поточні події. Безумовно, і кореспонденти, і репортери по закінченні збору інформації обов'язково пишуть матеріали.

Вимоги до різних видів журналістської роботи

1. Журналістська робота

Роботи оцінюються за такими критеріями:

– відповідність жанру (стаття, репортаж, інтерв’ю, замальовка, тощо); – актуальність обраної теми; – відповідність заголовка і змісту; – уникнення мовних повторів (тавтології) і штампів; – оригінальність авторського мислення.

2. Літературний твір
Роботи оцінюються за такими критеріями:

– відповідність жанру (розповідь, нарис, гумореска, тощо); -важливість проблеми (ідеї), викладеної в добутку; -стиль літературної мови (вдале використання образних мовних засобів, ідіом, уникнення повторів і штампів); – оригінальність авторського мислення.

3. Телефільм

Відеофільми оцінюються за такими критеріями:

– режисерський хід; – операторська робота; – розкриття теми; – авторська робота; – вміння мислити оригінально; – відповідність обраному жанру.

4. Фоторепортаж

Фотороботи оцінюються за такими критеріями:

– розкриття теми; – авторська робота; – висловлення свого бачення у темі.

5. Газета

Газети оцінюються за такими критеріями:

– відповідність тематичному напряму; – актуальність інформації, оперативність реагування на шкільні події; – уміння висловлювати авторську думку; – відповідність матеріалів обраному жанру, різноманітність жанрів; – дизайн газети.

Як робити дизайн газет?

· Необхідно визначитись з назвою газети: вона має бути легкою для викрикування, ємкою, короткою та оригінальною.

· Газета повинна не тільки інформувати, але і привертати увагу. Висока якість в оформленні – це акуратне і логічне з'єднання тексту з візуальними елементами: шрифтом, фотографією, кольоровими ілюстраціями, інформаційною графікою і «білими плямами».

· Приступаючи до випуску, потрібно визначитись якої ширини будуть колонки, якими будуть заголовки, тексти, фотографії і підписи до них. Постійність у використанні елементів дизайну (шрифту, заголовків, фотографій, ілюстрацій пропусків) – основа успіху вашої газети. Читач не повинен пробиратися до інформації крізь нетрі дизайнерських винаходів.

· Потрібно вибрати один шрифт для основного тексту. Найважливішою у виборі шрифту є його легкість для читання. Має бути єдиний шрифт і для заголовків матеріалів, пов'язаних з новинами.

· Далі потрібно визначити ширину колонок: оптимальна ширина – 5 см.

· Наступний етап створення «внутрішньої архітектури» газети. Ви повинні створити певний порядок на кожній сторінці. Прямокутне оформлення статі – дає змогу легко знайти потрібну інформацію на смузі.

· При виборі фотографій для газети, врахуйте декілька основних принципів. Публікуйте тільки якісні фотографії. Щоразу, наскільки це можливо, розміщуйте фотографії «в дії».

· Створіть власне керівництво по дизайну вашої газети, куди внесете вимоги до шрифтів ваших заголовків і матеріалів, ширину колонок. І кожний, хто працює у вашій газеті, повинен знати правила створення дизайну вашої газети.

НА ЗАМІТКУ РЕДАКТОРУ

Паспорт видання

Школа ……………………………

Район ………………………………

Назва видання ……………………

Вид видання: газета/журнал

Цільова спрямованість: інформаційна, розважальна тощо.

Категорія читачів: учні, педагоги тощо.

Постійні рубрики: новини, колонка редактора тощо.

Мова видання: українська, російська тощо.

Періодичність виходу: щонеділі, щомісяця, щокварталу тощо.

Тираж 50/100/1000 тощо.

Засновники: учнівсько-педагогічний колектив тощо.

Дата заснування видання:

Прізвище, ім’я, по батькові головного редактора:

Адреса редакції:

Контактний телефон:

E-mail, web-сайт:

Досягнення колективу редакції:

Вимоги до зовнішнього оформлення шкільних газет:

1. Назва газети.

2. Район, місто, село, назва навчального закладу.

3. Номер випуску, дата.

4. Анонс (зміст).

5. Вихідні дані.

6. Логотип навчального закладу (символіка).

7. Двосторонній друк.

8. Передова стаття.

9. Тема номера.

10. Нумерація сторінок.

11. Підписи матеріалів.

Види інформаційних видань: Газета-плакат; Газета-бюлетень; Листівка; Інтернет-газета; Звичайна газета; Журнал; Усний журнал.

Як робити дизайн газет?

· Необхідно визначитись з назвою газети: вона має бути легкою для викрикування, ємкою, короткою та оригінальною.

· Газета повинна не тільки інформувати, але і привертати увагу. Висока якість в оформленні – це акуратне і логічне з'єднання тексту з візуальними елементами: шрифтом, фотографією, кольоровими ілюстраціями, інформаційною графікою і «білими плямами».

· Приступаючи до випуску, потрібно визначитись якої ширини будуть колонки, якими будуть заголовки, тексти, фотографії і підписи до них. Постійність у використанні елементів дизайну (шрифту, заголовків, фотографій, ілюстрацій пропусків) – основа успіху вашої газети. Читач не повинен пробиратися до інформації крізь нетрі дизайнерських винаходів.

· Потрібно вибрати один шрифт для основного тексту. Найважливішою у виборі шрифту є його легкість для читання. Має бути єдиний шрифт і для заголовків матеріалів, пов'язаних з новинами.

· Далі потрібно визначити ширину колонок: оптимальна ширина – 5 см.

· Наступний етап створення «внутрішньої архітектури» газети. Ви повинні створити певний порядок на кожній сторінці. Прямокутне оформлення статі – дає змогу легко знайти потрібну інформацію на смузі.

· При виборі фотографій для газети, врахуйте декілька основних принципів. Публікуйте тільки якісні фотографії. Щоразу, наскільки це можливо, розміщуйте фотографії «в дії».

· Створіть власне керівництво по дизайну вашої газети, куди внесете вимоги до шрифтів ваших заголовків і матеріалів, ширину колонок. І кожний, хто працює у вашій газеті, повинен знати правила створення дизайну вашої газети.

Як зробити газету популярною

Велике значення має не тільки зміст заміток, але й форма їх подачі: розумно підібрана ілюстрація, ретельно продумані заголовки і підзаголовки, макетування від значення мітки, а не від її розміру, компоновка двох-трьох і більш взаємодоповнюючих матеріалів в блок.

Крім того, при розробці макету газети необхідне пам’ятати про те, що рубрики і передбачувані теми повинні бути близькі і зрозумілі читачу, тобто газета повинна бути актуальною. Потрібні газети, в яких життя було б таким, яким воно є насправді.

Є ще одна складова популярності – персоніфікований підхід. Потрібно звертатися не до всіх відразу, а до кожного окремо. Це легко зробити, використовуючи звернення до читача на «ти», вживаючи відповідні дієслівні форми.

Не можна забувати ще про одну запоруку успіху видання у читачів – конфліктності. Зіткнення на сторінках газети різних бажано, діаметрально протилежних точок зору змушують читачів довго обговорювати проблему, сперечатися з авторами, шукати своє вирішення складної ситуації. Це перетворює газету на справжній форум, де звучать аргументи «за» і «проти».

Особливу увагу потрібно приділити пошуку незвичайних тем, поворотів, сюжетів. Журналісти завжди наводять такий приклад: тим, що собака вкусила людину не здивуєш, а замітку про те, що людина вкусила собаку, всі прочитають від початку до кінця, та ще і друзям детально перекажуть.

Ще одним ефективним методом популяризації шкільної газети є так званий PR-хід. В даному випадку ­– розповсюдження блискавок з повідомленням про випуск нового номеру та кількома цікавими початками.

Іншими матеріалами можуть стати вірші, малюнки, оголошення, анонси подій.

Якщо всі ці рекомендації дотримуються, то за наявності талановитих матеріалів ваша газета напевно буде популярною.

Де брати інформацію?

У журналістів є три джерела для отримання інформації:

1) документи і записи;

2) інтерв'ю;

3) власні спостереження.

Кожне джерело достатньо обширне і заслуговує окремого розгляду.

1. Документ

Це може бути рішення органу самоврядування, яке ви можете не просто оприлюднити, але й прокоментувати (анкета з великою кількістю питань, інструкція, розпорядження керівництва, наказ тощо).

2. Інтерв'ю

Наступне джерело інформації – інтерв'ю – розмова з особою, яка представляє чиїсь інтереси. Інтерв'ю може бути довільного розміру і підійде для публікації за будь-яких обставин. Як правило, інтерв'ю означає якусь послідовність питань-відповідей, що створює цільний матеріал на задану тему. Тому дуже важливо наперед вирішити, що ви хочете дізнатися від інтерв'юйованого, ретельно продумати питання.

3. Власні спостереження

Третє важливе джерело інформації – власні спостереження журналіста. Кількість прикладів нескінченна: хворий журналіст, що потрапив до ізолятору, черговий по їдальні учень, що отримав синець на спортивному змаганні. Навіть людина, що бере інтерв'ю, може не обмежуватися викладом питань-відповідей, а для яскравості розповісти про деякі цікаві деталі одягу співрозмовника, манери його поведінки, ситуацію, в якій відбувалася бесіда тощо. В кожному з випадків необхідно вміти помічати такі деталі, які допоможуть перенести уяву читача на місце події.

Словник юнкора

ФАКТ – подія суспільного життя, яка відбулася і викликала інтерес.

ОБРАЗ – навіть якщо ти ніколи не мріяв стати письменником, а тільки журналістом, все одно доведеться навчитися складати образ. Тільки письменник може використовувати при цьому виразні засоби, прикрасити, вигадати, а журналіст просто не має на це право. Тільки те, що ти бачиш, що тобі говорять інші, що вже написано в шкільному щоденнику, в паспорті, в особистій справі або в медичній картці героя. У публіциста образ завжди буде документальним, тому що його герой у будь-якому випадку історична особа! Навіть твій однокласник робить свій внесок в історію школи, залишаючи на парті написи або розсаджуючи оранжереї.

НОВИНА – коротко про головне! Інформація в двох рядках-трьох рядках. Новий розвиток старої історії, яка не вимагає докладного викладу. Це родзинки, які можна їсти і без пиріжка. Вже смачно! Вже в курсі подій дня.

ЗАМІТКА – жанр для найуважніших журналістів, оскільки ним легко помітити цікавий факт. Факт супроводжується деякими подробицями (хто був організатором події, що послужило причиною, як все пройшло, які наслідки), коментарями фахівців, очевидців і учасників події. Якщо немає достатньо вагомого мотиву робити просторове інтерв'ю, або розписувати подію у дії, краще зробіть невелику замітку – досягнете більшого ефекту. В замітках широко використовується цифровий матеріал.

ІНТЕРВ’Ю – бесіда журналіста і героя публікації. Правда, не всяка бесіда гідна того, щоб її висловлювали у формі «питання-відповідь». Герой повинен володіти суспільною значущістю, володіти інформацією, бути компетентним в питанні, бути просто цікавим для читача. Якщо герой володіє вишуканою мовою, часто використовує професійні терміни, то журналіст прагне за допомогою прямої мови передати колорит бесіди, манеру і стиль спілкування героя. Форма побудови інтерв'ю проста: ввідна частина з представленням героя і тим фактом, який примусив нас звернутися до цієї людини; основна частина з питаннями і відповідями; висновок з підсумками бесіди.

ЭСПРЕС-ОПИТУВАННЯ – опитування на актуальну тему у декількох героїв різного віку, різного соціального положення і різної професійної приналежності. Таким чином, різні відповіді на одне і те ж питання показують зріз настрою, громадської думки. Для цього в матеріалі спочатку описується проблема і інформаційний мотив – факт, що послужив приводом для написання експрес-опитування. Потім представляється палітра думок: від негативного до позитивного, різкі і нейтральні. Бажано в кожному думку показати, чому саме так думає людина. Висновки обов'язкові.

РЕПОРТАЖ – найживіший з усіх жанрів публіцистики. Його ще називають королем жанрів. Це – розповідь з місця події. Щоб написати репортаж, журналіст має вийти з редакційного кабінету. Він повинен все побачити своїми очима, почути своїми вухами, торкнутися (якщо потрібно і можна) своїми руками. Для цього ока, вуха, руки і ноги журналіста завжди повинні бути в повній бойової готовності! Картинка + істотні деталі + опис місця події, особливості виробництва + настрій людей-учасників + оцінка події, роздуми над фактами, розкриття соціального значення. Оповідь динамічна. Журналіст повинен досягти ефекту присутності, ефекту наочності й емоційності у читача. Для цього в матеріалі з'являється автор, дія описується за допомогою дієслів, переважно теперішнього часу.

ЗВІТ – сухішого жанру не придумаєш. Нудьга для того, хто любить писати, прикрашаючи, розказувати, дивуючи. У звіті журналіст констатує факт, як правило, засідання, прес-конференцію, збір, зустрічі, прийоми, науково-практичну конференцію, семінар і ін. кабінетні події. Прийшов, побачив, написав. Хто зібрався, навіщо або з якого питання, хто що цікавого запропонував (цитуючи дослівно), і чим, власне, все закінчилося? Герої виступають з докладами і промовами, а журналіст ловить показові думки і включає їх в звіт.

РЕДАКЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ – фонд, підбірка папок з матеріалами кожного члена редколегії (поповнюється щодня!), анонс матеріалів, що готуються до друку, коротка характеристика нових рубрик, відгуки на видрукувані матеріали.

Крім того, в публіцистиці є аналітичні і художньо-публіцистичні жанри. Для першої групи (стаття, кореспонденція, огляд, рецензія) потрібна актуальна проблема і безліч фактів, за допомогою яких журналіст проводить аналіз і виходить до пропонованих шляхів рішення цієї проблеми. Для художньо-публіцистичних жанрів (зарисовка, нарис, замітки, фейлетон, есе) головна задача – на основі реальних фактів збудувати образ! Тут вже широко застосовуються літературні виразні засоби.

Підготувала: Чава Тетяна Дмитрівна,
координатор Таращанського району

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × one =